Гіпсова штукатурка чи цементна: що краще для кімнат, ванної та під плитку
Гіпсова штукатурка зазвичай краща для кімнат і кухні, а у ванній квартири допустима під гідроізоляцією. Пояснюємо, де потрібна цементна чи цементно-вапняна, яка товщина шару під плитку, скільки чекати і що обрати для газоблоку, цегли чи бетону.
Для житлових кімнат, коридорів і кухні зазвичай краща гіпсова штукатурка: вона легша, гладкіша, а її міцності вистачає навіть під плитку. Цементна або цементно-вапняна потрібна там, де стіна довго мокне або промерзає: на фасадах, у неопалюваних і технічних приміщеннях. У ванній квартири гіпсова допустима — з гідроізоляцією в мокрих зонах і справною витяжкою. А для стін душу без піддону краще обрати цементну або цементно-вапняну основу.
Поради в мережі суперечать одна одній, бо обидві сторони частково мають рацію. Гіпс боїться не вологого повітря, а тривалого намокання.
Гіпсова, цементна й цементно-вапняна: чим відрізняються
Різниця — у в'яжучому. Гіпсова штукатурка тужавіє за кілька годин, тож свіжий шар вирівнюють і обробляють того самого дня. Вона легка, паропроникна й негорюча. Але гіпс розчиняється у воді, тому таку штукатурку застосовують усередині приміщень із нормальною вологістю.
Цементна набирає міцність тижнями. Перші 2–3 доби шар захищають від пересихання: деякі виробники вимагають його зволожувати, інші — лише берегти від сонця й протягів. Вона міцніша й у воді не розчиняється, тому її застосовують на фасадах, цоколях і в приміщеннях, що регулярно мокнуть. Натомість вона важча, жорсткіша й має зернистішу поверхню.
Цементно-вапняна — проміжний варіант: виробники зазначають, що такі суміші паропроникні, стійкі до тріщин і плісняви. За міцністю вони бувають близькі до гіпсових: в описі однієї з них — щонайменше 2,5 МПа. Але у воді вони не розчиняються, тому їх застосовують і там, де гіпс уже не допускають. Проте не кожна цементно-вапняна суміш годиться для фасаду чи стін, що промерзають: деякі призначені лише для робіт усередині будівель.
Порівняння: міцність, вага, висихання, вода
- Міцність. Гіпсові штукатурки, що відповідають європейському стандарту EN 13279-1, мають міцність на стиск щонайменше 2 МПа — цього достатньо навіть під плитку. Цементна міцніша: у технічному описі однієї з поширених сумішей — щонайменше 7 МПа. Цей запас корисний там, де стіну часто зачіпають.
- Вага і витрата. На 1 м² шару завтовшки 10 мм потрібно близько 8,5 кг гіпсової суміші та 14–15 кг цементної чи цементно-вапняної. Гіпсовий шар помітно легший.
- Шар за один прохід. Машинну гіпсову суміш можна наносити шаром 8–50 мм, а шар понад 35 мм — краще в два прийоми. Цементні зазвичай наносять тоншими шарами — до 20–30 мм за прохід, залежно від суміші.
- Гладкість. Гіпсова штукатурка дає особливо гладку й рівну поверхню, цементна — зернистішу.
- Висихання. Гіпс швидко тужавіє, але до готовності під плитку висихає не швидше за цементну: строки — у розділі про плитку нижче.
- Вода. Гіпс переносить тимчасове намокання, а після висихання відновлює свої властивості, проте тривалого зволоження не витримує. Цементна й цементно-вапняна у воді не розчиняються, але воду пропускають.
- Вартість. Порівнюйте не ціну мішка, а кошторис готової стіни. На той самий шар гіпсової суміші витрачається приблизно в півтора раза менше за вагою, а товстий шар часто можна нанести за один прохід. На бетоні під гіпс потрібна адгезійна ґрунтовка, під цементну — набризк і перерва на кілька діб.
Плюси і мінуси гіпсової штукатурки
Плюси:
- легша й витрачається менше за вагою;
- дає гладку, рівну поверхню;
- товстий шар можна нанести за один прохід;
- паропроникна й негорюча, а виробники зазначають, що вона допомагає регулювати вологість повітря.
Мінуси:
- лише для внутрішніх робіт;
- не переносить тривалого намокання, тож у мокрій зоні їй потрібна надійна гідроізоляція;
- м'якша за цементну;
- до готовності під плитку висихає не швидше за цементну.
Для мокрих приміщень важить не міцність, а те, чи розчиняється в'яжуче у воді. Цементно-вапняна штукатурка буває не міцнішою за гіпсову. Але там, де намокання тривале або інтенсивне (громадські душові, професійні пральні, басейни), вона допустима, а гіпс — ні.
Чи можна наносити гіпсову штукатурку у ванній?
Так, якщо це ванна в квартирі чи будинку, а не громадська душова. Виробники гіпсових сумішей прямо допускають їх на кухнях і в санвузлах житлових приміщень. Німецька галузева асоціація виробників гіпсу пояснює: тимчасове намокання гіпсу не шкодить, якщо стіна потім висихає. Гіпс непридатний там, де зволоження тривале або постійне: у басейнах, громадських душових, на кухнях закладів харчування.
Німецькі виробники гіпсу й гідроізоляційних матеріалів орієнтуються на стандарт DIN 18534 про гідроізоляцію внутрішніх приміщень. За цим стандартом стіни над ванною і в душі квартири належать до класу помірного навантаження водою (W1-I), тож гіпсова основа під гідроізоляцією там дозволена. Стіни поза мокрою зоною і кухонний фартух — найнижчий клас (W0-I), де зазвичай достатньо самої плитки.
Щоб гіпс у ванній служив довго, перевірте три речі:
- у мокрій зоні — біля ванни і в душі — стіну під плиткою покривають обмазувальною гідроізоляцією, а кути й стики проклеюють гідроізоляційною стрічкою;
- витяжка працює: гіпс переносить вологе повітря, якщо після душу стіна встигає висохнути;
- маяки в штукатурці — з нержавійної сталі, алюмінію чи пластику; оцинковані після штукатурення виймають, а борозни закладають тією самою сумішшю.
Де потрібна цементна або цементно-вапняна штукатурка
- Фасади й цоколі. Гіпс призначений лише для внутрішніх стін, тож тут потрібна морозостійка суміш, яку виробник допускає для зовнішніх робіт.
- Неопалювані приміщення — гаражі, підвали, комори, холодні лоджії й тамбури. Стіни там бувають холодними й вогкими, на них осідає конденсат, а гіпс розрахований на нормальну вологість. Якщо стіна промерзає, беріть морозостійку суміш для зовнішніх робіт.
- Приміщення з тривалим намоканням — громадські душові, професійні пральні, а також зони, які миють водою під тиском. DIN 18534 вимагає там основи, нечутливої до вологи: бетону, цементної або цементно-вапняної штукатурки.
- Технічні приміщення, де стіни часто зачіпають, миють або де можливе протікання: тут потрібні й стійкість до води, і більша міцність цементу.
Душ без піддону — окремий випадок. Стіни такого душу в квартирі стандарт зараховує до того самого помірного класу, тож гіпс під гідроізоляцією формально дозволений. Але підлогу приміщення з душем без піддону зараховують до вищого класу (W2-I): на ній періодично затримується вода, і найбільше її дістається низу стін. Гідроізоляція в такому душі — єдина система: підлога й стіни, з'єднані в кутах стрічкою.
Для стін душової зони краще обрати цементну або цементно-вапняну основу: вода там буває щодня, і будь-яка вада гідроізоляції для гіпсу небезпечніша, ніж для цементу. Решту стін ванної можна штукатурити гіпсом.
Штукатурка під плитку: яка товщина і скільки чекати
Класти плитку на штукатурку можна — і на гіпсову, і на цементну. Виробники цементних плиткових клеїв прямо називають у технічних описах гіпсові й цементно-вапняні поверхні придатною основою, гіпсові — після ґрунтування. Важливіше інше: товщина шару, фактура поверхні та вологість на момент укладання.
Товщина і поверхня
Гіпсову штукатурку під плитку наносять одним шаром завтовшки щонайменше 10 мм. Якщо поверх гіпсу буде обмазувальна гідроізоляція, деякі її виробники вимагають шару від 15 мм — тоді керуються технічним описом гідроізоляції. Чи витримає основа велику плитку або керамограніт, дізнаєтеся з технічних описів клею і ґрунтовки: там зазначено допустимий розмір плитки й придатні основи.
Для цементних сумішей окремої мінімальної товщини під плитку не вказують — наносять звичайний шар. Поверхню під плитку в обох випадках не загладжують і не затирають, а лише вирівнюють правилом, щоб лишилася шорстка міцна основа.
Скільки чекати перед плиткою
Для гіпсу критерій — не календар, а залишкова вологість. За доброго провітрювання шар завтовшки 10 мм висихає в середньому за 14 діб, у холоді й сирості — довше. Плитку кладуть, коли вологість не перевищує 1 %. Під деякі гідроізоляційні мастики потрібно 0,5 %, а до такої вологості стіна сохне ще довше.
Ідеться про масову вологість: майстер визначає її карбідним (CM) приладом на пробі, взятій із шару, а не побутовим вологоміром. Суха стіна й ґрунтовка перед клеєм — не формальність. Гіпс — це сульфат кальцію: якщо волога гіпсова основа стикається з цементним клеєм чи цементною гідроізоляцією, на межі утворюються кристали етрингіту. Вони збільшуються в об'ємі й руйнують зчеплення, тож плитка може відшаруватися.
Для цементних і цементно-вапняних сумішей виробники зазначають мінімальну технологічну перерву: 7 діб або близько доби на кожен міліметр шару. Для шару 15 мм виходить близько двох тижнів. Це календарний строк, а не результат вимірювання вологості. Отже, перед плиткою гіпс не дає виграшу в часі: він швидше тужавіє, але сохне стільки ж або довше.
Штукатурять за температури повітря й основи від +5 до +30 °C. Для деяких цементних сумішей виробник вимагає в приміщенні щонайменше +10 °C за дві доби до початку робіт і протягом трьох діб після них. А гіпсову стіну не можна прогрівати обігрівачем, спрямованим прямо на неї, навіть якщо в приміщенні холодно.
Газоблок, цегла, бетон: як основа впливає на вибір
Газоблок сильно вбирає воду. Без ґрунтовки він витягує її з розчину, і штукатурка тужавіє нерівномірно. Надто тверда цементна чи цементно-вапняна штукатурка на м'якому газоблоці схильна тріскатися й відшаровуватися — саме тому виробники розробили полегшені суміші для ніздрюватого бетону. У приміщеннях газоблок штукатурять гіпсом або такою полегшеною сумішшю.
Цегла — найпростіша основа: після ґрунтування її штукатурять будь-якою з трьох сумішей. Монолітний бетон гладкий і майже не вбирає воду. Під гіпс його покривають адгезійною ґрунтовкою — так званим «бетоноконтактом». Під цементну штукатурку спершу наносять набризк завтовшки 3–5 мм і дають йому затвердіти кілька діб.
Свіжий бетон у новобудові має просохнути: під гіпсову штукатурку його залишкова вологість — не більше ніж 3 %. Бетонну стелю штукатурять гіпсом одним шаром завтовшки до 15 мм.
На стиках різних матеріалів, наприклад бетонної колони й газоблоку, штукатурку армують склосіткою. Смуги сітки перекривають одна одну приблизно на 10 см. По обидва боки стику сітка заходить на кожну поверхню щонайменше на 20–25 см, залежно від суміші.
Часті запитання
Яка штукатурка міцніша — гіпсова чи цементна?
Цементна: за даними технічних описів, її міцність на стиск у кілька разів вища. Але для внутрішньої стіни й плитки міцності гіпсу вистачає, а у вологих зонах важливіша стійкість до води.
Цементна чи цементно-вапняна?
У ванній допустимі обидві. Цементна міцніша, її застосовують також на фасадах і цоколях. Цементно-вапняна м'якша, а за описами виробників — паропроникна, стійка до тріщин і плісняви. Тому для внутрішніх стін часто обирають саме її.
Чи можна наносити гіпсову штукатурку на стару цементну?
Так, якщо стара штукатурка міцна, суха й чиста: виробники гіпсових сумішей прямо допускають таку основу. Ділянки, що обсипаються, перед цим знімають.
Чи можна наносити цементну штукатурку на гіпсову?
Ні. У технічних описах цементних сумішей гіпсу серед придатних основ немає. А якщо шари вологі, на межі між ними утворюється той самий етрингіт, що руйнує зчеплення.
Якщо штукатурити ванну цементом, гідроізоляція не потрібна?
Потрібна. Цементна штукатурка не розчиняється у воді, але й не є гідроізоляцією, а плитка через шви теж пропускає воду. Гідроізоляцію в мокрій зоні роблять за будь-якої штукатурки.
Що буде з гіпсовою штукатуркою, якщо ванну затопить?
Німецька асоціація виробників гіпсу посилається на лабораторні випробування: зразки гіпсової штукатурки з плиткою п'ять діб тримали у воді, а потім 28 діб сушили. Зчеплення плитки після цього не погіршилося. Отже, разове намокання гіпс переносить, якщо стіна потім висихає.
Коротко: яку штукатурку обрати для квартири
Загальна схема для квартири в новобудові така:
- житлові кімнати, коридор, гардеробна, опалювана комора — гіпсова;
- кухня, зокрема стіна під фартух із плитки, — гіпсова;
- утеплена й опалювана лоджія, де стіни не промерзають, — гіпсова, як у кімнаті;
- санвузол із ванною або душовим піддоном — гіпсова шаром від 10 мм або цементно-вапняна;
- мокра зона під обмазувальну гідроізоляцію — гіпсова такої товщини, якої вимагає технічний опис гідроізоляції (деякі — від 15 мм);
- душ без піддону — для стін душової зони краще обрати цементну чи цементно-вапняну штукатурку під гідроізоляцією (стандарт допускає й гіпс);
- неопалювані лоджія й комора, технічне приміщення — цементна або цементно-вапняна, а де стіна промерзає, — морозостійка суміш для зовнішніх робіт;
- стіни з газоблоку — гіпсова або полегшена суміш для ніздрюватого бетону, але не тверда цементна;
- монолітний бетон — гіпсова на адгезійній ґрунтовці або цементна на набризку.
Ми виконуємо машинну штукатурку гіпсовими й цементними сумішами по маяках. Зокрема, ми штукатурили в ЖК «Прохоровський» і ЖК «Олімп» — їх можна подивитися серед наших проєктів.